Японська кухня давно стала популярною в Україні і суші, роли, великі сети замовити можна навіть без приводу, просто щоб додати трохи екзотики до звичайної вечері. А ще 10-15 років тому це була дивина, яку асоціювали із розкішшю і багатством. Справді, перші японські ресторани в Україні були дуже дорогими і вечеря на двох обходилась у велику суму – адже там червона риба! Зараз ми звикли і до лосося, і до соєвих соусів, але любов до суші в українців залишилась. Адже це дійсно смачно.
[the_ad id=”1926″]
Смачні суші
[the_ad id=”1926″]
Японська простота і лаконічність
Японська кухня входить у перелік ЮНЕСКО як світова культурна спадщина. 
Її основа – простота, свіжість продуктів, легкість приготування. В японських стравах ви завжди бачите, що їсте – нічого не змішується, не тушиться в єдиній каструлі. При цьому незважаючи на простоту, в японській кухні продумана кожна деталь, до найменших дрібниць. Наприклад, молодим людям завжди дають трохи більші порції, аніж літнім – бо враховують вікові особливості метаболізму.
Японські страви завжди дуже свіжі. Наприклад, готові страви, які продають у супермаркеті, мають максимальний термін придатності лише в одну добу.
Історія японської національної кухні починається із часів неоліту, але тоді раціон місцевого населення складався переважно із молюсків, риба і різні види пшона. А от рис, який сьогодні складає основу кулінарії, почали вирощувати із ІІІ ст. до н.е. Тоді ж теренами країни почав поширюватись буддизм, і він суттєво вплинув на національну кухню – наповнив її простотою і лаконічністю. У 675 році вже нашої ери під впливом буддизму було обмежено вживання м’яса. За порушення навіть була введена смертна кара! Наразі таких жорстких заборон немає, але традиційно японська їжа традиційно більше спрямована на рис та овочі та з незначною кількістю морепродуктів. [the_ad id=”1926″]
Особливості ресторанного господарства
Харчуватись поза домом японці почали ледь не першими у світі: перші ресторани відкрились лише на початку 18 століття. На той час населення Токіо було вдвічі більшим на населення Парижу, і це були переважно чоловіки-провінціали, які приїжджали на заробітки. Вони жили у невеличких кімнатах, часто по 2-3 особи, а готувати там було просто ніде. Це й було важливим стимулом для розвитку громадського харчування.
У 1751 році у Японії відкрився перший у світі ресторан. Цікавитись високою кухнею і розбиратись у їжі стало модною тенденцією.
Сьогодні у Японії є дуже цікаві традиції у цій сфері. Зокрема, замість меню є вітрина, де викладені муляжі страв і вказано їх ціну. До будь-якого замовлення приносять безкоштовно зелений чай. Але найбільш дивне – це чайові для офіціантів. Їх давати категорично заборонено, це значить образити людину, яка обслуговувала ваш столик і принизити її.
Найбільша кількість закладів харчування розміщуються у великих містах біля вокзалів і станцій метро. Ціни можуть бути дуже різними: від бюджетних до дуже дорогих. Одним з найдорожчих і найвідоміших є Sukiyabashi Jiro, який має 3 мишленівські зірки. Це дуже проста на вигляд «забігайлівка» із пластиковими стільцями, розрахована лише на 10 гостей. Але люди туди приходять заради його засновника і повара Дзіро, який готує просто ідеальні страви. Ресторанчик сімейний, Дзіро працює там із своїми синами. У цьому році ресторан виключили із гіду Мішлен, але не тому, що там стали гірше годувати – просто усі місця у закладі заброньовані до кінця року, і туристи все одно не зможуть завітати на вечерю до славетного кухаря, про якого навіть зняли фільм – «Мрії Дзіро про суші».
Ще один цікавий факт: палички для суші – зовсім не винахід японців. Їх виготовили китайці, а потім вже традиція їсти рис паличками поширилась і на Японію. [the_ad id=”1926″]
Страви японської кухні
Страви японської кухні дуже різноманітні:
- Суші – колобок із рису із шматочком свіжої, найчастіше – сирої риби зверху. Спочатку ця страва була зовсім іншою – рибу і рис попередньо ретельно маринували, як мінімум протягом року. Змінили ситуацію самураї, які полюбляли сиру рибу;
- Роли – це «ковбаска» із рису у водоростях норі із різноманітними начинками із сирої чи маринованої риби, морепродуктів та овочів, часом із додаванням сиру. Цю ковбаску потім розрізають на 6 (найчастіше) чи 8 шматочків – щоб зручно було їсти їх паличками, рясно змочивши у соусі;
- Сашимі – дуже тонко нарізане філе сирої риби. Згадані три страви традиційно подають із соєвим соусом;
- Удон – лапша із пшеничного борошна, яке замішують без яєць;
- Собу – лапша із гречаного борошна;
- Рамен – якщо спростити, то це лапша у бульйоні, рибному або курячому;
- Темпура – особлива технологія приготування продукту в клярі, а потім у киплячому маслі (фритюрі). Японці полюбляють креветки, рибу і сезонні овочі у темпурі. Часто це страва вуличної їжі. [the_ad id=”1926″]
Японський фаст-фуд
В Японії є і власний фаст-фуд, і він суттєво відрізняється від нашого. Найпростіший спосіб перекусити у Токіо – купити онігірі, невеличкий рисовий пиріжок трикутної форми. Його начинка може бути з будь-чого – курки, риби, яйця чи грибів. Для більш серйозного перекусу беруть окономіяки (японська піца, в якій основу роблять із капусти) з начинкою з пасти, морепродуктів і овочів або бенто. Бенто – це вже повноцінний обід, який продається у коробочці – боксі – розділеній на окремі секції: для рису і міні-страв з м’яса, риби або овочів. Для перекусу прямо на вулиці продають смажені кальмари чи кукурудзу, французькі млинці, такоякі – борошняні шарики із начинкою із м’яса восьминога. Їх готують і продають просто на вулиці, у спеціально обладнаних кіосках. [the_ad id=”1926″]
Суші та роли в Україні
В Україні готують далеко не всі страви японської кухні, переважно зосереджуючись на суші і ролах, нігірі та легких салатах з водоростями. Скуштувати їх можна у японському ресторані, фастфуді чи замовити японську їжу додому. Коробочка із ролом, соусом імбирем і васабі буде чудовою альтернативою офісному обіду, а от для великої компанії краще і економніше замовити великий сет із доставкою: в нього входить кілька ролів, суші та інколи гунканів із різними начинками та додаткові інгредієнти (соуси, маринований імбир).
До речі, цікавий факт про васабі: це так званий «японський хрін», але у самій Японії на столі його ви ніколи не побачити. Його використовують при приготуванні – маринують рибу і змащують водорості норі. А от у нас подають до столу і додають до соєвого соусу – для гірчинки. А от імбир в Японії виносять до кожної страви: він «перезавантажує» смакові рецептори і кожний шматочок розкривається по-новому. [the_ad id=”1926″]
Суші з доставкою – свято у будь-який день
Хоча японська їжа і стала доступною в Україні, певний стереотип розкоші залишився. Тому суші замовляють на вечірки і корпоративи – аби побалувати гостей. А ще можна у будь-який час влаштувати свято: замовити суші, охолодити пляшку шампанського, поки їде доставка, і запалити свічки. Для святкової і романтичної атмосфери досить одного телефонного дзвінка!
Бажаєте перекусити? Замовляйте їжу з доставкою
Ви можете замовити суші, якщо прагнете простоти і чистих смаків риби і сира. А от коли хочеться чогось більш ситного і яскравого, то замовляйте соковиті бургери, ароматну шаурму і класичні хот-доги у «Ситому Дяді» з доставкою. Нагодуємо вас швидше за всіх!
